Історія створення сюжету "Колоски" (1997-2012)

Образ «Колоски» — це перевтілена іконографія архетипу «Мати з дитям». Отож композиція побудована на класичних засадах бінарності та уподібнення всіх елементів. Колосинка-дитя наслідує усі кольори та конфігурації образу Матері, однак відтінки її образу тендітніші, ніжніші, себто передані мовою живопису як «молодші». Цей символ так само, як усі інші неотипи Павельчук, утворився абсолютно підсвідомо.

Образ «Колоски» — це перевтілена іконографія архетипу «Мати з дитям». Отож композиція побудована на класичних засадах бінарності та уподібнення всіх елементів. Колосинка-дитя наслідує усі кольори та конфігурації образу Матері, однак відтінки її образу тендітніші, ніжніші, себто передані мовою живопису як «молодші». Цей символ так само, як усі інші неотипи Павельчук, утворився абсолютно підсвідомо. Очевидно, рефлекторне враження на уяву Павельчук справило довжелезне намисто, що прикрашало шию художниці багато років поспіль.

Колоски (1997)
200 x 80 см. Полотно,олія.
Власність автора

Колоски (1997)
200 х 80 см. Полотно,олія
Приватна збірка

Колоски (1997-2012)
160 x 64 см. Полотно,олія
Власність автора

Намисто Іви Павельчук

Традиційна іконографія сакрального мистецтва відтворює постаті Матері із сином-заступником. Домінанти рожевих «дівочих» відтінків у «Колосках» Павельчук демонструють, що авторка намагалася опредметнити символічні інтенції барв, які властиві для беззахисної жіночої природи Матері та Доньки. Живопис повсякчас залишався для Павельчук територією для відпочинку душі, де не було потреби використовувати інтелектуальні здібності, бо все творилося «само собою» винятково на підставі суб’єктивних відчуттів, які не можна пояснити аргументами раціональної доцільності.