Автопортрети Іви Павельчук (1997-2016)

Фігуративні автопортрети художниця малювала виключно в період навчання 1980-1986-тих років, коли годинами доводилося використовувати власний відбиток у дзеркалі в якості безкоштовної натури. Відтворення особистого внутрішнього світу розпочалося з твору «Замріяна Травинка» (1997), який в метафоричний спосіб розкриває домінанти звичайного душевного стану Івипавельчук – прихильність до природної невимушеності...

Фігуративні автопортрети художниця малювала виключно в період навчання 1980-1986-тих років, коли годинами доводилося використовувати власний відбиток у дзеркалі в якості безкоштовної натури. Відтворення особистого внутрішнього світу розпочалося з твору «Замріяна Травинка» (1997), який в метафоричний спосіб розкриває домінанти звичайного душевного стану Івипавельчук – прихильність до природної невимушеності, відсторонення від індустріальної динаміки, відчуття спокою та самодостатності. Згадані асоціативні атрибути, на думку авторки, символічно акумулювалися у переливах улюбленого зеленого кольору, що подекуди відтінявся блакитно-синіми полисками. «Рослинне» ім’я художниці – Іва асоціювалося з «Вербою» та гармонійно імпонувало метафоричному образу «Травинки», уособлюючи архетип людини, яка відчуває себе невід’ємною частинкою Природи. Отож концептуальні засади кінця 1990-х років наповнені рефлексіями архаїчності, прихильності до пантеїзму, ідеалізацій та загалом певної соціальної утопічності.

Іва Павельчук
(Замріяна Травинка)

 

Замріяна Травинка (1997)
174 х 63 см. Полотно,олія.
Власність автора

 

Романтичні настрої поволі змінювалися на межі 1990-2000-х років. Неприборкана експресивна енергія та усвідомлення власної творчої потужності почали прориватися назовні у творах першої декади 2000-х і втілилися в абстрактному автопортреті невеличкого розміру «П'ята стихія» (2005). Переоцінка особистого образу, усвідомлення зростання професійного потенціалу, ототожнення власної внутрішньої динаміки з природою непідвладної людям Стихії, – усе це експресивно виявилося у розгонистих ударах мастихіна, граничній контрастності барв та їх підвищеній інтенсивності, що немовби дозріли, наповнилися жагою життя. Фактурні мазки експресивно рухаються по картині за логікою їх внутрішньої гармонії, на яку зовнішні фактори не впливають. Однак, не можна погодитися, що у згаданому творі темперамент авторки реалізувався остаточно, позаяк конфігурація та фактура живописних мазків загалом мали дещо схематичний скутий характер.

Іва Павельчук у Варшаві, (жовтень 2004)

Автопортрет П'ята стихія (2005)
40,5 x 37,5 см. Полотно,олія
Власність автора

Автопортрет з Революцією (2012)
181 x 143 см. Полотно, олія
Власність автора

Іва Павельчук через два роки після створення "Портрету з Революцією" на Майдані (зима, 2014)

Переживання певної творчої незадоволеності призвели до усвідомлення, що живописне вирішення «П'ятої стихії» ще не цілковито передає вроджену експресію та темперамент художниці. Невикористані потенційні резерви покликали подальше збільшення формату композиції, зростання скульптурної об’ємності мазків та гарячкової пристрасності нашарування живописних плям. Вкотре було переглянуто масштабність Образу, глобалізована художня Проблема, яка переросла в ідеалістичну Мрією, що зрештою втілилася в новому варіанті абстрактного автопортрету, що отримав героїко-романтичну назву «Портрет з Революцією» (2012).

На виставці в київському ЦБХ (липень 2012)

П. Лозова та І. Павельчук під час презентації передаукційної виставки (13.03.2015)

П. Лозова, О. Федорук та І. Павельчук на презентації АД Золотое Сечение (13.03.2015)

 

Зрозуміло, що 2012–го р., коли створювався твір, ніщо не передбачало, що індивідуальне світосприйняття художниці підсвідомо акумулює сподівання й надії усього українського суспільства. На щастя, виявилося, що не одна Павельчук переживала схожі почуття. Подальші трагічні події Майдану (2013-2014) довели, що створений «Портрет з Революцією» вийшов далеко поза межі індивідуальних почувань художниці, уособив надії багатьох і по суті став «Автопортретом з Революцією» кожного українця, який в люті морози вистояв на Майдані, носив їжу оборонцям, не втікав від водометів, а повертався пішки до Майдану, коли не працювало метро. За два роки до згаданих подій твір Павельчук «Портрет з Революцією» експонувався в залах Національної спілки художників України (04-22.07.2012). Але на картину звернули увагу тільки опісля трагічних подій на Майдані, після яких українська аудиторія почала сприймати образ наче «пророцтво». На аукціоні «Classic & Contemporary ART» 17 березня 2015: «Золотое Сечение» «Портрет з Революцією» (2012) було продано.

Проте цей «революційний» мотив було реалізовано у двох різних творах. Інший образ був «квадратного» формату і отримав назву «Квітуча Україна» (2012-2016). Над цим декоративним панно художниця працювала чотири роки поспіль. Барви накладалися на полотно краєм мастихіну і вони поєднувалися поміж собою в процесі письма. Такий живопис не змогла б повторити навіть сама Павельчук. Роботу було завершено тільки у червні 2016 року. На думку авторки «Квітуча Україна» (2012-2016) є одним із трьох її найкращих образів, створених впродовж всього життя.

Квітуча Україна (2012-2016)
164 х 152 см. Полотно олія.
Власність автора

Квітуча Україна (2012-2016)
Фрагмент

Квітуча Україна (2012-2016)
Фрагмент

Квітуча Україна (2012-2016)
Фрагмент

Сюжет "Квітуча Україна" (2012-2016) присвячено нашій Батьківщині, її національній культурі, народним традиціям і фольклору. Україна – це країна Жінка, країна красивих талановитих і героїчних жінок, які символізують молодість, красу і прогрес. Отож сильні майже скульптурні мазки барв експресивно рухаються по картині за логікою їх внутрішньої енергії та гармонії. Що стосується духовно-естетичних приорітетів, такий живопис апелює до традицій французьких постімпресіоністів. Проте будь-який попередній історичний досвід не слугує нагальним «взірцем» для моєї творчості. Я надихаюсь українським народним мистецтвом. Маю колекцію народних вишиванок, ковдр та інших тканин, які зберігаються в майстерні. Ці зразки фольклору впливають на мою уяву безпосередньо.