Історія картини "Зозулине Щастя" (2015-2016)

Картина «Зозулине Щастя» (2015-2016) є абстрагованим портретом українського суспільства. На картині намальовано український краєвид вночі. Поліхромія яскравих барв на долині картини протиставляється темному небокраю вгорі. Метафорична назва картини натякає на нещасне «щастя» зозулі, яка підкидає своїх дітей у гнізда інших пташок, а сама ніколи не дбає про власних пташенят. Цей образ в метафоричний спосіб символізує образ української держави і її дітей – емігрантів. Темне тло небосхилу пов’язано із війною, і загальним трагічним станом в суспільстві. 

Історія створення "Портрету України" - Що тебе не згубить, то тебе укріпить (2008)

Твір «Портрет України: що тебе не згубить - то тебе укріпить» (2008) є другим абстрактним образом Батьківщини в творчості Павельчук. Відчуття національної пасіонарності передано шляхом використання основних барв національної української палітри, які завжди зустрічаються в народному мистецтві. Уважний глядач може зауважити, що впродовж 1995- 2006 років Павельчук відмовилася від використання чорної барви, яка немовби зникла з природи її творчості.

Історія картини "Вересень, спокушений Осінню" (2015)

Образ картини «Вересень, спокушений Осінню» (2015) це художня метафора про зрілі почуття. Історія, про те, коли людина знаходить свою «половинку» наприкінці життєвого шляху. Це знайомство стає заслуженою винагородою.

Історія картини "Осінь в Парижі, весна в Нью-Йорку - серце в кулачку" (2006-2008)

Історія абстракції «Осінь у Парижі, весна в Нью-Йорку, серце в кулачку» (2006-2008) пов’язана з динамічним стилем життя Павельчук 2000-х років: постійними переїздами з однієї країни в іншу, дослідженнями музейних збірок Америки та Європи, піврічним проживанням у Польщі (2004), ностальгією за домом та київською майстернею. Теза «Осінь в Парижі» метафорично символізує європейську цивілізацію, Старий світ, впливи якого відійшли до історичного минулого.

Авторськй коментар Іви Павельчук та статтю "Неосецесійна фігуративність Іви Павельчук" Олександра Федорука про період творчості "Неосецесії (1986-1994)"

Творчість І. Павельчук 1983-1994-х років, яку Олександр Федорук охарактеризував як неосецесіі, належить до раннього періоду. Традиції суцільного сецесійного візерунку, започатковані ще в добу європейського модерну 1980-1910-х, зародилися в практиці І. Павельчук під час індивідуальних занять у майстерні київського художника-графіка Михайла Глейзера (1983-1988).

Історія створення сюжету "Туга Червоного за Яскраво Блакитним" (1995-2000)

За родинною легендою відомо, що виходець з Польщі Георг Веселовський та німкеня Вероніка фон Блюм, які були прадідом та прабабусею художниці, оселилися в Києві наприкінці 1880-х років і мешкали у власному будинку по вул. Фундуклеєвській 3 (тепер вул. Богдана Хмельницького, будинок навпроти ЦУМУ).

Твори присвячені Олександрові Федоруку

2000-го р. Олександра Федорука було призначено Головою ДЕК-у НАОМА. Захист дипломної роботи Іви Павельчук було призначено на 15 годину 22 червня, під час якого відбулося офіційне знайомство. Згодом О. Федорук погодився подивитися абстракції Павельчук в майстерні і стати куратором її московського проекту «Туга Червоного за Яскраво Блакитним» (2000), який тоді, під час конкурсної презентації виборов Грант Міжнародного Салону-2001.

Історія створення сюжету "Тріщина. Земля Грузії" (1995)

Оскільки творчий процес Івипавельчук завжди зароджувався у неусвідомлених передчуттях майбутнього і ототожнювався з ними, часто траплялося, що інтуїтивно художниця відчувала грядущі геополітичні катаклізми, які трансформувалися крізь стихійну динаміку її власних потрясінь. Драматичні образи «погорілої» знищеної Землі, які Павельчук позасвідомо пов’язувала з територією Грузії, насправді відтворювали чуттєвий стан самої художниці.

Русалка Юлька в дитинстві (1989)

На картині намальовано дитячу подругу Івипавельчук — Юлію Денисенко, яка навчалася з художницею на архітектурному факультеті РХСШ (1983-1986). Цей твір І. Павельчук був написаний просто з уяви, оскільки шкільна подруга емігрувала до Європи в 1990-х рр. Образ «Русалки» — це узагальнений архетип несформованого підлітка, такого собі незграбного жабенятка, яке ще не перетворилося на чарівну принцесу. Якості потенційної краси та величі

Історія створення сюжету "Колоски" (1997-2012)

Образ «Колоски» — це перевтілена іконографія архетипу «Мати з дитям». Отож композиція побудована на класичних засадах бінарності та уподібнення всіх елементів. Колосинка-дитя наслідує усі кольори та конфігурації образу Матері, однак відтінки її образу тендітніші, ніжніші, себто передані мовою живопису як «молодші». Цей символ так само, як усі інші неотипи Павельчук, утворився абсолютно підсвідомо.

Портрети Ніколети (1987-1989)

Ніколета — молодша сестра Дана Єсиненку і постійний персонаж ранньої творчості І. Павельчук 1987-1990-х років. З-поміж усіх членів великої родини дівчатко найчастіше знаходилося вдома, отож Ніколету можна було малювати з натури доволі часто. Таке оригінальне ім’я дівчинка отримала на честь свого відомого батька — Міколає. Хоча загалом Ніколета була хорошою дитиною, часом вона все-таки...

Історія створення сюжету "Глиба мовчазна" (2002-2003)

Початок 2000-х років, коли виношувалася ідея композиції «Глиба Мовчазна» (2002-2003), – це унікальний період у житті художниці. Вона вперше почала виїжджати до Європи та в Америку і знайомитися з основоположними музейними збірками світового мистецтва. Саме в цей період розпочалося системне збирання матеріалів для майбутньої дисертації про абстрактне мистецтво України.

Портрети Михасі (2012-2015)

Хоча творчість Івипавельчук представлено в усіх жанрах, насправді, художниця малювала виключно портрети — квіток, гір, будинків, стільців, блюд і т. д. Образ людини якнайкраще виявляв присутність двох світів —зовнішньої відповідності та невидимого внутрішнього змісту. Отож в абстрактних «портретах» Павельчук відтворювала «душу» явища, або людини у тих кольорах...

Автопортрети Іви Павельчук (1997-2016)

Фігуративні автопортрети художниця малювала виключно в період навчання 1980-1986-тих років, коли годинами доводилося використовувати власний відбиток у дзеркалі в якості безкоштовної натури. Відтворення особистого внутрішнього світу розпочалося з твору «Замріяна Травинка» (1997), який в метафоричний спосіб розкриває домінанти звичайного душевного стану Івипавельчук – прихильність до природної невимушеності...

Портрети Дана (1987-1990)

Дан Єсиненку — батько Михасі. Познайомився з Івою в липні 1987 року в період вступних іспитів до Державного художнього інституту Естонії в місті Таллінні. Син відомого молдавського поета-модерніста Миколає Єсиненку наприкінці 1980-тих років був наймолодшим учнем видатного молдавського художника-нонконформіста Михайла Греку, з яким він згодом познайомив І. Павельчук. 1992 року саме на честь М. Греку доньку назвали Михасею.

ivapavelchuk.com

Авторські права 2016-2020 © Іва Павельчук.

Усі права захищені.